СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ ПРОСТО НЕБА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (КІНЕЦЬ XIX – 80-ті рр. XX ст.)

Юлія Станіславівна Борисенко

Анотація


Мета роботи. Дослідження пов’язане із розглядом основних тенденцій становлення та розвитку музейних закладів просто неба на українських землях від кінця XIX – до 80-х рр. XX ст., а також визначенням етапів їх еволюції. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні таких методів: джерелознавчого пошуку й аналізу основних публікацій з теми, суть даного методу полягає в з’ясування рівня наукової розробленості проблеми; термінологічного аналізу, за допомогою якого було уточнено базові поняття; історичного методу, завдяки якому було уточнено основні етапи становлення музейних закладів просто неба (скансенів) на українських землях; метод порівняння використано для з’ясування характерних особливостей різних етапів становлення та розвитку музейних закладів просто неба; метод теоретичного узагальнення було використано для формування висновків. Наукова новизна роботи полягає в спробі узагальнити досвід роботи попередників із висвітлення даної проблеми та наданні комплексної картини еволюції музеїв просто неба на українських землях. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано загальні тенденції розвитку музейних закладів просто неба на українських землях та виокремлено три базових етапи їх формування: перший – кінець XIX – 1939 р.; другий – 1944 – 80-ті рр. ХХ ст.; третій – 1991 р. – сьогодення. Виявлено основні особливості становлення та еволюції скансенів у межах відповідних періодів до 1991 р.

Ключові слова


музей просто неба; скансен; історія; розвиток; українські землі; періодизація; зодчество

Повний текст:

PDF

Посилання


Список використаних джерел

Данилюк А. Г. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку / А. Г. Данилюк. – Тернопіль: навч. книга – Богдан, 2006. – 104 с.

Збірник постанов і розпоряджень уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – Київ: Вид-во політ. літератури України. – 1967 р. – № 2. – 20 с.

Крук О. Створення етнографічних комплексів та експозицій як один із напрямів розвитку українського музейництва 1960-х – 1980-х років / Олександр Крук // Краєзнавство. – 2009. – №1. – 120–127 c.

Кузьма В. В. Створення музею народної архітектури і побуту в Ужгороді та розширення мережі етнографічних експозицій у Закарпатській області (60–80-ті рр. XX ст.) / В. В. Кузьма. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». – 2016. – №1. – С. 114–118.

Михайлович П. Скарбниця народної мудрості і краси. / П. Михайлович // Календар «Просвіти» на 1995 рік. – Ужгород, 1995. – 109 с.

Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lvivskansen.org./ – Назва з екрану. – Дата звернення 6 січня 2018.

Надопта А. В. Аграрно-промислові та етнографічні виставки в Галичині в к. XIX – на поч. XX ст. як важливий чинник до зародження українського етнографічного музейництва / А. В. Надопта // Вісн. Львів. нац. ун-ту. – Львів , 2017. – № 2 – С. 281–292.

Найпавер К. Музей на замковой горе / К. Найпавер, П. Федака // Сов. этногр. – 1979. – № 4. – С. 118–125.

Рокинівський музей історії сільського господарства Волині [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://volyn-museum.com.ua/index/rokinivskij_muzej_istoriji_silskogo_gospodarstva_volini_skansen/0-23./ – Назва з екрану. – Дата звернення 30. січня 2018.

Слісаренко О. Н. Участь американських монополій у південноросійській виставці 1910 р. в Катеринославі / О. Н. Слісаренко // Зб. рефератів доповідей обласної наук.-практ. конф. з історичного краєзнавства, – Дніпропетровськ. – 1990 – С. 84–87.

Ткаченко Г. П. Фундатор Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини / Г. П. Ткаченко // Краєзнавство. – 2013. – № 4. – С. 105–110.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф. 4760. – Оп. 1. – Спр. 158. – Арк. 9.

Центральний державний архів-Музей літератури і мистецтва України. – Ф. 513. – Оп. 1. – Спр.869. – Арк. 3.

Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bukovina-museum.com./ – Назва з екрану. – Дата звернення 27 січня 2018.

Шкіра М. В. Школою М. Сікорського називаємо ми роки, проведені під його керівництвом / М. В. Шкіра, Л. М. Шкіра // Михайло Іванович Сікорський : творець історії й хранитель часу : [колект. монографія, присвяч. 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського] – Переяслав-Хм., 2013. – С. 466–468.

Що ми залишимо нащадкам?: зб. матеріалів і док. [Про держ., громад. діялн. та наукову роботу акад. НАН України, Героя України Петра Тимофійовича Тронька] / за ред. Акад. НАН України В. А. Смолія. – Київ : Ін-т історії України НАН України, 2008. – 552 с.

References

Danyliuk, A. (2006). Ukrainian skansens. History of emergence, expositions, developmental problems. Ternopil: Navch. knyha-Bohdan.

Collection of resolutions and orders of the Government of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1967). No. 2. Kyiv: Vydavnytstvo politychnoi literatury Ukrainy.

Kruk, O. (2009). ‘Creating ethnographic complexes and expositions as one of the areas of development of the Ukrainian Museum of the 1960’s – 1980s’. Kraieznavstvo [Regional studies], no. 2, pp. 120–127.

Kuzma, V. (2016). The creation of the museum of folk architecture and life in Uzhgorod and the expansion of the network of ethnographic expositions in the Transcarpathian region (60-80’s of the 20th century). Naukovyi visnyk Uzhghorodskoho universytetu. Seriia «Istoriia» [Scientific herald of Uzhgorod University. Series «History»], no. 1, pp. 114–118.

Mykhailovych, P. (1995). Treasury of folk wisdom and beauty. Uzhghorod: Kalendar «Prosvity».

Museum of Folk Architecture and Life in Lviv. Named after Klymentii Sheptytsky [online] Available at: [Accessed 23 January 2018].

Nadopta, A. (2017). Agrarian-industrial and ethnographic exhibitions in Galicia in the late 19th century – the early 20th century as an important factor in the genesis of Ukrainian ethnographic museology. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu [Bulletin of Lviv National University], no. 2, pp. 281–292.

Naipaver, K. (1979). Museum on High Castle Hill. Sovetskaya etnograffiya [Soviet Ethnography], no. 4, pp. 118–125.

Museum of Agricultural History of Volyn [online] Available at: [Accessed 30 January 2018].

Slisarenko, O. (1990). Participation of American monopolies in the southern Russian exhibition in 1910 in Ekaterinoslav. Zbirnyk referativ dopovidei oblasnoi naukovo-praktychnoi konferentsii z istorychnoho kraieznavstva [Regional scientific-practical conference on regional studies], pp. 84–87.

Tkachenko, H. (2013). The founder of the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnipro region. Kraieznavstvo [Regional studies], no.4, pp. 105–110.

The Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, [online] Available at: [Accessed 28 January 2018].

The Central State Archive-Museum of Literature and Arts of Ukraine, [online] Available at: [Accessed 31 January 2018].

Chernivtsi Regional Museum of Folk Architecture and Life [online] Available at: [Accessed 27 January 2018].

Shkira, M., Shkira, L. (2013). ‘Sikorsky school is what we call our years spent under his leadership’. Mykhailo Ivanovych Sikorskyi : tvorets istorii i khranytel chasu [Mykhailo Ivanovych Sikorskyi: the creator of history and timekeeper], pp. 466–468.

Smolii, V. ed. (2008). What will we leave to the descendants? Kyiv: Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.