ВІРТУАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ

Юлія Василівна Трач

Анотація


Мета статті – з’ясування особливостей процесу віртуалізації освіти як явища сучасної культури. Методологія. Досягнення поставленої мети передбачало використання феноменологічного підходу та методу контент-аналізу гуманітарних текстів, які дали змогу виявити ключові прецеденти віртуальної реальності в сфері освіти в культурологічному аспекті. Наукова новизна полягає в спробі загальнотеоретичного розгляду віртуалізації освіти як інституту культури й транслятора соціально-культурного досвіду. Висновки. Сучасні інформаційні технології відіграють істотну роль у процесі віртуалізації освітнього простору. Для кожного із суб’єктів освітнього взаємодії, а саме: держави, громадянського суспільства, сім’ї та людини, статусність віртуального освітнього простору реалізується різними темпами і тому часто має різний зміст. Віртуалізація – соціокультурний феномен, що формується й еволюціонує під впливом технічних інновації та інформаційно-технологічної революції. Як інноваційне явище, соціокультурна віртуалізація систематично трансформує суспільно-культурне середовище. У суттєвих аспектах віртуалізація суспільства повинна поєднуватися з прогресом його культурологічного осмислення, духовної культури, розвитком соціального інтелекту.

Ключові слова


віртуалізація; культура; освіта; інформаційні технології; smart-технології; smart-освіта

Повний текст:

PDF

Посилання


Список використаних джерел

Бокачев И. А. Виртуализация современной системы образования: «за» и «против» / И. А. Бокачев // Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. – 2015. – № 1. – С. 15–19.

Лешкевич Т. Г. Технологический «шаманизм» и проблема «слепого» использования технологий / Т. Г. Лешкевич // Вестник Российского философского общества. – 2015. – № 2 (74). – С. 91–92.

Нагаева И. А. Виртуальное образовательное пространство вуза как эффективная форма организации педагогического процесса / И. А. Нагаева // Инновационные технологии : межвуз. сб. науч. трудов. – Москва, 2012. – № 5 : Информационные системы и технологии. – С. 160–165.

Ракитов А. И. Новый подход к взаимосвязи истории, информации и культуры: пример России / А. И. Ракитов // Вопросы философии. – 1994. – №4. – С. 14–34.

Тихомиров В. П. Смарт-образование как основная парадигма развития информационного общества / В. П. Тихомиров, Н. В. Днепровская // Современные информационные технологии и ИТ-образование.– 2015. – № 11. – С. 9–13.

Черных С. И. Изменение образовательного пространства в информационную эпоху: социально-философский анализ : автореферат дис. на соиск. науч. степени д-ра филос. наук : 09.00.11. – Новосибирск, 2012. – 28 с.

References

Bokachev, I.A. (2015). Virtualization of the modern education system: “for” and “against”. Gumanitarnyie, sotsialno-ekonomicheskie i obschestvennyie nauki [Humanitarian, socio-economic and social sciences], nо. 1, pp. 15–19.

Leshkevich, T.G. (2015). Technological “shamanism” and the problem of “blind” use of technology. Vestnik Rossiyskogo filosofskogo obschestva [Bulletin of the Russian Philosophical Society], nо. 2 (74), pp. 91–92.

Nagaeva, I.A. (2012). Virtual educational space of the university as an effective form of organization of the pedagogical process. Innovatsionnyie tehnologii [Innovative technologies], nо. 5, pp. 160–165.

Rakitov, A.I. (1994). A new approach to the relationship between history, information and culture: the example of Russia. Voprosyi filosofii [Questions of philosophy], nо. 4, pp. 14–34.

Tikhomirov, V.P. and Dneprovskaya, N.V. (2015). Smart education as the basic paradigm of the information society development. Sovremennyie informatsionnyie tehnologii i IT-obrazovanie [Modern information technologies and IT education], nо. 11, рp. 9–13.

Chernykh, S.I. (2012). The change in the educational space in the information age: socio-philosophical analysis. D.Ed. Novosibirsk State Technical University.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.