ПРОБЛЕМАТИКА МЕТОДУ ФІЗИЧНИХ ДІЙ К. С. СТАНІСЛАВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Володимир Володимирович Павловський

Анотація


Мета роботи. Дослідити проблематику «Методу фізичних дій» (МФД) К. Станіславського в контексті сучасного театрального процесу та визначити психологічні механізми активізації сценічних почуттів актора-образу. Методологія дослідження передбачає застосування структурно-функціонального, дедуктивно-гіпотетичного методу, що дозволяє аналізувати структурні елементи, принципи МФД і формулювати власні гіпотези. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджена проблематика МФД К. С. Станіславського на основі психології творчості й визначені психофізичні механізми активації сценічних почуттів актора на шляху до створення сценічного образу. Висновки. К. С. Станіславський заснував МФД на принципі єдності фізичного й психічного існування актора на сцені та експериментально розвивав його в театральній педагогіці. Наразі окремі теоретичні засади «методу» переосмислюються практиками театру, і він розвивається в межах «Методу дієвого аналізу» та «Етюдного методу». Сучасний театральний процес збагачується науковими концепціями, які визначають продуктивні механізми активації сценічних почуттів актора на шляху до створення сценічного образу.

Ключові слова


метод фізичних дій; метод дієвого аналізу; етюдний метод; партитура фізичних дій; механізми активації сценічних почуттів

Повний текст:

PDF

Посилання


Барба Є. Паперове каное / Є. Барба ; пер. з англ. Микола Шкарабан. – Львів : Літопис, 2001. – 288 с.

Бутенко Е. В. Имитационная теория сценического перевоплощения. – Моска : Прикосновение, 2004. – 271 с.

Выготский Л. С. Психология искусств / Л. С. Выготский. – Москва : Искусство, 1986. – 573 с.

Георгий Товстоногов репетирует и учит / Акад. Большой драм. театр им. Г. А. Товстоногова, Санкт-Петербургская гос. акад. театрального искусства, Рос. ин-т истории искусств ; лит. запись Семена Лосева. – Санкт-Петербург : Балтийские сезоны, 2007. – 605 с.

Грачева Л. В. Актерский тренинг: теория и практика / Л. В. Грачева. – Санкт-Петербург : Речь, 2003. – 168 с.

Гротовський Є. Театр, ритуал, перформер / Є. Гротовський. – Львів : Мистецтво театру, 1999. – 186 с.

Джемс У. Научные основы психологи / У. Джеймс. – Москва : Хорвест, 2003. – 528 с.

Запорожець А. В. Избранные психологические труды. В 2 т. Т. 2. Развитие произвольных движений / А. В. Запорожець. – Москва : Педагогика, 1986. – 296 с.

Захава Б. Є. Мастерство актера и режисера : учеб. пособие для спец. учеб. заведений культуры и искусств. – Москва : Просвещение, 1978. – 334 с.

Кнебель М. О. О действенной анализе пьесы и роли / М. О. Кнебель. – Москва : Искусство, 1982. – 119 с.

Лучинин А. С. Психофизиология / А. С. Лучинин. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2004. – 320 с.

Мейерхольд В. Э. Статьи, речи, беседы. 1917–1939. В. 2. ч. Ч. 1. / В. Э. Мейерхольд. – Москва : Искусство, 1968. – 643 с.

Поляков С. Е. Мифы и реальность современной психологи / С. Е. Поляков. – Москва : Единотериал УРСС, 2004. – 496 с.

Режиссерский театр: от Б до Ю. Разговоры под занавес века / ред. А. Смелянский, О. Егошина. Вып. 1. – Москва : МХАТ, 1999. – 530 с.

Сарабьян Э. Актерский тренинг по системе Георгия Товстоногова / Э. Сарабян. – Москва : АСТ, 2010. – 320 с.

Симонов В. П. Метод К. С. Станиславского и физиология эмоций / В. П. Симонов. – Москва : Изд-во Акад. наук СССР, 1962. – 139 с.

Станиславский К. С. Собр. соч. В. 9 т. Т. 4. – Москва : Искусство, 1957. – 550 с.

References

Barba, Ye. (2001). Paper canoe. Lviv: Litopys.

Butenko, Ye. (2004). Imitation theory of stage impersonation. Moscow: Prikosnovenie.

Gracheva, L. (2003). Actor’s training: theory and practice. Saint Petersburg: Rech.

Hrotovskyi, Ye. (1999). Theater, ritual, performer. Lviv: Mystetstvo teatru.

James, U. (2003). Scientific fundamentals of psychology. Moscow: Horvest.

Knebel, M. (1982). On active analysis of the play and role. Moscow: Iskusstvo.

Losev, S. eds. (2007). Georgy Tovstonogov rehearses and teaches. Saint Petersburg: Baltiiskie sezony.

Luchinin, A. (2004). Psychophysiology. Rostov-on-Don : Feniks.

Mayerhold, V. (1968). Articles, speeches, conversations. 1917–1939. In. 2. Parts. Part 1. Moscow: Iskusstvo.

Poliakov, S. (2004). Myths and reality of modern psychology. Moscow: Edinoterial URSS.

Sarabyan, E. (2010). Actor’s training according to the system of Georgy Tovstonogov. Moscow: AST.

Simonov, V. (1962). Stanislavski’s Method and physiology of emotions. Moscow: Akademija nauk SSSR.

Smeliansky, A. and Egoshina, O. eds. (1999). Director’s Theater: from Б (Be) to Ю (Yu). Conversations under the curtain of the century. Issue. 1. Moscow: Moskovskij Hudozhestvennyj teatr.

Smeliansky, A. eds (1999).

Stanislavski, K. (1957). Collected works. Moscow: Iskusstvo.

Vygotsky, L. (1996). Psychology of Arts. Moscow: Iskusstvo.

Zahava, V. (1978). Mastery of the actor and director. Moscow: Prosveschenie.

Zaporozhec, A. (1986). Selected psychological works. In vol. 2. vol. 2. The development of arbitrary motion. Moscow: Pedagogika.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.